20140513 1071606499Село було і залишається одним із найперспективніших у районі. В числі перших селу вдається втриматися завдяки дружній громаді, добре розвиненій інфраструктурі та підприємцям, які достойно наповнюють бюджет сільської ради. Мають і доброго сільського голову Володимира Дудича, який своїми господарськими здібностями та турботою про майбутнє громади заслужив довіру серед горучан…

Водночас, проблеми в села є, і в першу чергу – це дороги. Щоб дістатися до Гірського, треба витратити чимало часу, адже на деяких ділянках автошляху автобус просто «повзе». Уже в самому селі місцеві вулички намагаються утримувати у більш-менш належному стані.

Володимир Дудич нас зустрічає біля сільради і на запитання про плани, одразу ж попереджає, що, виходячи із нинішніх реалій, їх небагато, а першочергових – лише дві позиції.

- Насамперед, необхідно завершити виготовлення генплану, який, практично, уже на викінченні (якраз мав відбутися схід села, на якому громада обговорювала проект – авт.). А ще плануємо реалізувати проект берегоукріплення річки Короснички, що по вулиці Горішне (біля автобусної зупинки). Запланували 300 тисяч, але ось підрядника через постійну затримку бюджетних коштів годі знайти.

Щодо землі, то такої, яка б ще досі пустувала, – немає. Найбільш поширеною культурою як у фермерів, так і в селян – звісно ж є картопля. Про горучан давно жартують, що лише сніг зійшов, а вони вже на городі – картоплю садять. Мають на території сільради три фермерські господарства: ФГ «Даців» обробляє масив у 10 га, ПАФ «Горуцька» використовує близько 300 га, а решту – ТзОВ «Горуцьке».

Обговорюючи сільські справи, завітали до місцевого освітнього закладу. Навчально-виховний комплекс є опорним в Гірському окрузі, та й навчальна база тут вважається доволі сильною. Учнівськими та учительськими здобутками із задоволенням хвалилася заступник директора школи Світлана Кахнич:

- Наш колектив дружній і згуртований, а, що основне, усі ми професіонали своєї справи, а тому і дітям намагаємося дати хорошу підготовку. І маємо добрі результати. Минулоріч у районних етапах предметних олімпіад у нас було 15 призерів, що є доволі високим показником як для сільської школи. А ще школярі успішно виявляють себе у різноманітних конкурсах. До прикладу, у конкурсі «Сурми звитяг» у номінації «образотворче мистецтво» Соломія Левицька уже два роки поспіль здобуває призові місця на рівні області. На Всеукраїнському етапі дівчина теж була серед перших. У конкурсі «Єднаймось ж, брати мої» в обласному етапі у номінації «витинанки» перемогу здобув інший учень школи – Назар Андрусик. Готувала дітей вчитель образотворчого мистецтва Галина Андрусик. Члени гуртка «Юний натураліст» (вчитель Дарія Лучечко) в однойменному конкурсі за презентацію дослідницької роботи отримали ІІІ місце на республіканському етапі. Денис Левицький став призером обласної олімпіади із фізичного виховання.

Школа має багато власних традицій і свят, до яких залучають батьків і громадськість села. Щороку тут проходить свято квітів «Квітковий дивосвіт», акція вшанування жертв голодомору, вшанування пам’яті Шевченка. А щоб зацікавити дітей до конкурсів, учителі разом із батьками придумують заохочувальні призи.

Мандруючи коридорами школи, любуємось кутком живої природи, для якого експонати диких тварин презентував Дмитро Синенько; національним кутком, в якому оселилися «дід із бабою». Одяг лялькам, який змінюється відповідно до пори року, придумала керівник гуртка «Умілі руки» Люба Білокур. Затримуємо око на розмаїтті вишивок авторства школярів…

Гірський НВК відвідують 40 дошкільнят, у двох групах яких виховують вихователі Галина Сич, Наталія Дудич, Надія Паук та Мар’яна Ярема. Зараз активно проводять ремонт приміщень, де розміститься дитячий садочок з цілоденним перебуванням та харчуванням. Наразі планують відкрити одну групу. На завершення робіт сільська рада на сесії виділила 160 гривень.

Шкільна родина активна і в громадському житті. Приміром, учитель фізики Федір Гординський організував сільський зведений хор, до якого увійшло 25 осіб із хорів місцевих церков Покрови Пречистої Богородиці та Миколи Чарнецького. Не так давно разом зі священиками, батьками й іншими односельчанами вшановували Небесну сотню жалобною ходою селом. Після панахиди діти читали власні поезії, присвячені героям. А ще біля школи висадили молоді дерева – на пам'ять про загиблих.

До сьогодні не сходить із уст селян тема Євромайдану. Навіть на останній сесії сільради було вирішено перейменувати дві вулиці: Колгоспну у Гірському та Приддністрянську у Липицях - на Героїв Євромайдану. А це й не дивно, адже селяни й самі брали участь у цих подіях, місцеві хлопці перебували у 9 сотні самооборони. Після загибелі десятника сотні Ігора Сердюка із Кременчука горучани зібрали 12 тисяч гривень і передали дружині Героя. А вчителі та учні школи зібрали кошти для пораненого Віктора Давидяка із Рудників. Свій одноденний заробіток тутешні освітяни перерахували у військову частину (закупили обладнання) у Ковирях Пустомитівського району, де служить син директора школи Ярослав Левицький.

...Людно у будні і в амбулаторії. Головний лікар Надія Деркач та лаборант Анна Гординська у своєму щільному графіку знайшли декілька хвилин, щоб розповісти про роботу медичного закладу.

Цьогоріч у селі народилося уже 15 немовлят, а ще приблизно 30 жінок при надії. А загалом обслуговують 65 дітей до року та 777 – до 14 років. Зараз діти проходять щеплення. Батьки переважно погоджуються на вакцинацію. Це тому, що тутешні медики відповідальні і без попередніх аналізів щеплень не зроблять. Кажуть, що за останні роки у селі збільшилося гіпертоніків. Хворіє, практично, кожен другий, серед яких і діти… Попри те, що приміщення амбулаторії потребує ремонту, дах протікає, із пальним перебої, - працівники медичної установи не втрачають оптимізму і надії на краще.

...Прямуючи селом, зустрічаємо вчителя-пенсіонера Оксану Петровську. Жінка, скориставшись нагодою, поділилася і своєю бідою. Уже більше як піввіку живе у Гірському: ще молодою після закінчення педагогічного інституту її направили сюди на роботу, а колгосп виділив житло, яке пізніше перейшло до ТзОВ «Горуцька». Жінка вже давно хоче приватизувати хатину і землю, але власник не погоджується, мовляв, за ці роки можна було вже й свою домівку збудувати, а ця ще пригодиться товариству…

Попри те, що у приватних господарствах горучан живності не бракує, у селі можна й екзотику знайти. На території господарського двору місцевий підприємець Дмитро Синенько облаштував невеличкий звіринець. Тут ми побачили гордих павлінів, різнобарвних півнів, фазанів, диких качок, лагідних козуль, які зовсім не бояться фотоапарата. Сподобалося позувати перед об’єктивом і двом дружнім песикам…

Ось так, відвідуючи Гірське, ми щоразу відкриваємо для себе якийсь новий виток у тутешній історії. Навіть у селі, подалі від райцентру, жити зовсім не нудно, у провінційних буднях теж бувають свої яскраві моменти. Головне хотіти їх побачити.

Вікторія Ничта,

Ірина Леськів.