20140811 1281922113Дорогий читачу, чергова екскурсія у зовсім не чергове село нашого району здивує тим, як багато ще не знаєш. Заглядати у сторінки історії будемо вкрай рідко. Адже хочеться показати «реальну» Демню, звану у радянські часи Димівкою. А назва – від того, що село постійно задимлювали димарки залізоплавильних печей.

Нині до Демні веде не дуже якісна дорога. При в’їзді – пам’ятник Ісусу Христу, а також знак села із білого каменю. Ним (каменем для пам’ятників) здавна славиться цей населений пункт, який відповідно багатий і на талановитих каменярів. Неподалік, якщо повернути ліворуч і спуститися крутим схилом, можна побачити місце, звідки беруть початок тисячі каплиць, пам’ятників, постаментів та інших фігур із каменю. Це – кар’єр, який очолює Степан Карлицький.

Перша зупинка – костел святої Богородиці. Він збудований на початку XX ст. за пожертви парафіян-поляків. У 1945 році його закрили. Спочатку влаштували склад, а потім – шкільний спортзал. Сьогодні споруда геть занедбана і забута. Але здалеку ще вражає архітектурними формами.

Поруч на території – навчально-виховний комплекс «Малятко». Під час літніх канікул він і сам відпочиває від гамірної дітвори. Сюди не зайдеш, бо вхідні двері зачинені. У сільраді запевнили, що уже другий рік поспіль виділили кошти на ремонт приміщення, а цьогоріч – ще й на відновлення дитячого майданчика, який знаходиться на подвір’ї. Наразі, ігрова гірка, як видалося, цих покращень не відчула. Але сподіватимемося, що у вересні діти прийдуть в оновлене приміщення і з великим задоволенням будуть гратися на відновленому майданчику.

Наступна зупинка – бібліотека. Тут у трьох залах живе 10 тисяч книг. Бібліотекар Романа Данило працює третій рік. Каже, що читачів ніколи не бракує, причому, усі вони різного віку. Декілька разів на рік бібліотечний фонд поповнюється новими виданнями, запевняє господиня. Тішиться, що її установу обіцяють облаштувати комп’ютерами і підключити Інтернет. А ще переймається останніми трагічними подіями в Україні, спілкується про це із відвідувачами. Власноруч підготувала папку з матеріалами про Небесну сотню.

За два кроки від бібліотеки – Народний Дім. Директор Світлана Сеньків і регент народного хору Ігор Шевчук відкрили і виховали не один десяток талантів, які представляють своє село не лише на районних, а й на обласних конкурсах.

Великою особливістю і перевагою Демні є активна молодь. До прикладу: не так давно завдяки Мар’яну Шевчуку було створено організацію «Молодь іде до мети». Її учасники намагаються урізноманітнити сільське буття, дбають про культурний, освітній і спортивний розвиток свого села. В організації «Молодь іде до мети» зібралися люди різних поглядів, яких об’єднує спільна мета – вивести своє село на новий рівень. Планів та ідей їм не бракує, але матеріальної підтримки для реалізації задуманого не вистачає. Власними коштами усього, чого б хотілося, не осилять. За короткий період зуміли організувати чимало проектів. Останнім було грандіозне святкування Івана Купала, а наступним буде «Тhe Бальон» - відкритий чемпіонат села з футболу, який відбудеться уже вчетверте. З кожним роком він набирає все більшої популярності і збирає чимраз більше учасників. Що буде цього року? Можна побачити 19 липня на стадіоні «Біля школи». Бо багата Демня не тільки каменотесами, а й футболістами. «Гра мільйонів» тут популярна і добре розвинута. Красномовним підтвердженням цьому є факт, що демнянці представлені у прем’єр-лізі Львівщини та у другій лізі Миколаївщини. Колектив, який виступає на область, очолили місцеві уродженці брати Михайло і Володимир Мудрі. Перший із них є почесним президентом клубу і має амбітні плани вивести команду у призери. І це виглядає не пустослів’ям. Бо СКК «Демня», хоч іще «молодий» у прем’єр-лізі області, однак частенько змушує хвилюватися і доволі серйозних суперників. Районний футбольний колектив демнянців очолив президент Степан Зубрицький. Є демнянські хлопці і у «чужих» клубах. Зокрема четверо гравців захищають честь ФК «Миколаїв», який серед лідерів прем’єр-ліги області.

Наступний пункт призначення – церква святого Миколая. Кам’яницю на місці дерев’яної святині збудовано під керівництвом о.Миколи Фільварківа. Уже понад 30 років парохом демнянської громади є о. Степан Цихуляк, який користується авторитетом у парафіян, є хорошим наставником. Бо є духовно багатою людиною, яка може знайти потрібні слова у потрібний час.

Попри погані дороги, сучасна Димівка уже не задимлена, хоча тут поширене дрібне підприємництво. Попри нелегкі сільські будні, демнянці не скаржаться. Працюють на землі не тільки у своє задоволення. Іноді мають із цього і хороший прибуток .

Мар’яна Карлицька, студентка ЛНУім.Івана Франка.