0fb35a130379cee0c71d7b0d79eeade3 XLСтепан Герилів - уродженець Рудників, колись - журналіст миколаївської «районки», а нині – провідний фахівець редакційно-видавничого відділу Бердянського державного педагогічного університету, редактор газети БДПУ «Університетське Слово». В останній виданій книжці під назвою «Заробітчанські дзвони: хроніка ностальгії» із музичним додатком до неї «Емігранти-нелегали», який можна почути в Інтернеті за адресою: http:youtu.be/feG9G1TPK6A , він умістив, як ідеться в анотації, «тільки невеличку частинку всього того, що… вдалось не тільки пережити, а й пропустити через серце і душу під час багатолітнього перебування за межами України…». Раніше читача знайшли дві його збірки сатирично-гумористичної поезії – «Стефко із Долини у канадської родини» та «Кучміада». Леся Бардак.

Жартами смуток полощу

Хтось вишукує собі «прощу» в міцнім вині.

Я – Жартами смуток полощу на чужині.

Дехто душі своєї «площу» мордує в сні.

Я - Жартами смуток полощу на чужині.

Хтось каже: «Я сам себе злощу», в очах – вогні.

Я – Жартами смуток полощу на чужині.

Дехто доляра бачить мощі лиш в множині.

Я – Жартами смуток полощу на чужині.

Хтось настоює дум своїх гущу на сивині.

Я – Жартами смуток полощу на чужині.

Дехто діями совість трощить: «А що мені?»…

Я – Жартами смуток полощу на чужині.