Загадкові контури Королівського Холма

100c9dca03642d3643dbd8ed1039a858 XLНа телебаченні та у пресі витають чутки про дивовижні розкопки у Холмі на теперішніх польських теренах, де ніби-то похований король Данило, останки якого мають перевезти до Львова. Що ж насправді там відбувається? Про це довідуємося, як мовиться, із перших уст: у безпосереднього учасника подій – наукового консультанта польсько-української експедиції, професора, доктора історичних наук миколаївчанина Леонтія Войтовича. Він недавно повернувся з Холму, провівши там усе літо.

100c9dca03642d3643dbd8ed1039a858 XLНа телебаченні та у пресі витають чутки про дивовижні розкопки у Холмі на теперішніх польських теренах, де ніби-то похований король Данило, останки якого мають перевезти до Львова. Що ж насправді там відбувається? Про це довідуємося, як мовиться, із перших уст: у безпосереднього учасника подій – наукового консультанта польсько-української експедиції, професора, доктора історичних наук миколаївчанина Леонтія Войтовича. Він недавно повернувся з Холму, провівши там усе літо.

– Леонтію Вікторовичу, чому останки Данила Галицького шукають саме у Холмі, а не у Львові чи Галичі?

– Столиця королівства Русі (саме так тоді називали у Європі Галицько-Волинську державу) довгий час залишалася поза увагою дослідників. Перша літописна згадка про Холм датована 1223 р., а восени 1234 р. існувала тільки фортеця на Княжій горі. Проте вже у 1238 р. у місті знаходилася резиденція Данила Романовича: з Холму він виступив у похід на Галич, зайнятий на той час його суперником (водночас і племінником) чернігівським князем Ростиславом Михайловичем. Тоді у місті вже був патрональний храм святого Іоана та церква святої Трійці, яка згоріла взимку 1240/1241 р. під час походу військ Батия. Сам Холм у числі небагатьох міст вистояв і почав інтенсивно розбудовуватися завдяки притоку біженців із Придніпров’я та запрошених ремісників з німецьких, угорських, польських, литовських земель. У місті звели королівський палац, кафедральний Богородичний храм та інші споруди. У Богородичному храмі було поховано самого короля Данила, який тут помер у 1264 р., його синів Романа і Шварна, правнука Михайла, а пізніше ще кілька десятків князів, єпископів та інших визначних осіб.

– Якщо так, то чому ж про Холм майже ніхто з істориків, археологів не згадує?

– Бо з 1270 р. столицею королівства став Львів. Холм залишився центром удільного князівства, територія якого у 1387 р. була приєднана до Польського королівства, з 1434 р. – став центром Холмської землі Руського воєводства, а після Першого поділу Польщі у 1772 р. відійшов до Австрійської імперії. У 1807 р. Наполеон утворив з частини польських земель Велике герцогство Варшавське, куди було включено і Холм. З ліквідацією цього утворення у 1815 р. Холм ввійшов до складу Російської імперії і у 1911 р. навіть на короткий час став губернським центром. Весь цей час Холм залишався центром Холмської єпископії (православної, потім унійної, а потім знову православної). З утворенням Другої Речі Посполитої у 1919 р. Холм ввійшов до її складу, а його кафедральний храм перейшов до римо-католиків. У 1940 р. собор повернули православним. Іларіон (відомий політичний діяч та історик Іван Огієнко) був поставлений тут Холмсько-Підляським єпископом УАПЦ, а у 1944 р. – митрополитом. Із 1945 р. собор належить римо-католикам.

– Тобто, хочете сказати, що тут ніколи нічого не досліджували?

– У 1911 р. розкопки на Княжій горі, де стояв замок і палац короля Данила, розпочав відомий російський архітектор та археолог Петро Покришкін. Але Перша світова війна обірвала цю роботу. А відновити її вдалося лише після столітньої перерви у 2010–2011 рр. польській археологічній експедиції під керівництвом професора Анжея Буко. Їхні відкриття стали сенсаційними, відразу дозволивши віднести об’єкти Холму до пам’яток європейського значення. Архітектура королівського палацу перевершила усі найвідважніші сподівання.

– А нинішні розкопки?

– Дослідження Холма тільки розгортаються. Зараз нарешті стало можливим проведення розкопок всередині діючої Богородичної церкви. Її у XVIII ст. звів архітектор Паоло Фонтана на місці розібраного храму, спорудженого у середині XVI чи на початку XVII ст. (на місці Богородичного храму ХІІІ ст., у якому були поховані король Данило та інші князі). Працює спільна польсько-українська експедиція, яка стала можливою завдяки фінансовій підтримці українського мецената Петра Порошенка і запланована до 2017 р. У її складі з української сторони, окрім мене, входять професор Микола Бевз, доценти Юрій Лукомський (до речі, онук миколаївчанина), Василь Петрик, Віра Гупало і Володимир Бевз.

– І скільки часу треба, щоб віднайти могилу короля Данила?

– У науці поспішність шкідлива. Крім того, собор діючий і настоятель дозволяє проводити розкопки лише точковими шурфами, старанно прибираючи і готуючи ці місця, щоб не заважати роботі храму. А ще кожен розкоп підлягає детальному вивченню, а потім засипається, що теж сповільнює роботу. До того ж грунту майже немає: уламки попередніх будов, бита цегла і камінь. Попри все, експедиція має перші успіхи: віднайдено частину стін Данилового собору із кладкою з готичної цегли, що теж є невеликою сенсацією, бо подібна кладка є для ХІІІ ст. рідкістю. Виявлено вже і 23пізніших поховання, які теж потребують обстеження антропологів і перепоховання останків. У Польщі до цього процесу ставляться набагато серйозніше, ніж у нас, тож і в часі він теж триваліший.

– А коли можна очікувати на найголовнішу знахідку?

– Пошуки могили короля Данила не є метою наукових досліджень у Холмі. Для науки більш важливо контури та розміри первісного Богородичного храму, продовження розкопок княжого палацу та укріплень замку, самого міста. Потрібно, щоб загадкові контури княжого Холму ожили. Вже те, що віднайдено, не має аналогів на території всієї Русі.

– І все ж таки, чи можливо віднайти могилу першого українського короля?

– На Русі в ХІ–XV ст. правителів хоронили у мармурових або кам’яних саркофагах, але розміщалися вони по-різному (у спеціальних каплицях чи галареях, в аркосоліях бічних стін або ж у криптах). Короля Данила, без сумніву, поховали у мармуровому саркофазі, але де? Якщо у підземній крипті, то шанс на віднайдення його могили зберігається. В інших випадках, практично, таких шансів немає. Саркофаги дуже важкі (саркофаг Ярослава Мудрого в Софіївському соборі з кришкою важить близько семи тонн), при пізніших перебудовах у XV-XVII ст. їх не перетягували на нові місця, а розбивали: матеріал використовували, а останки перепоховували у дерев’яних трунах або просто замуровували у так званиз костницях (нішах під підлогою церкви). При нових перебудовах у XVII ст. такі ніші об’єднували у більші. Під підлогою Богородичної церкви і біля неї поховано більше сотні людей, причому, визначних. Частину з них можна ідентифікувати на підставі літописів та інших пам’яток. Зрештою, у 1942 р. єпископ Іларіон у новій крипті збудував каплицю св. Даниїла як своєрідний пам’ятник похованим тут особам… По завершенню розкопок весь цей масив з Княжою горою та церквою, без сумніву, буде віднесений до пам’яток європейського значення. Думаю, що тут стоятиме і пам’ятник королю Данилу.

– Отож, навіть якщо могила короля Данила буде віднайдена, то його останки не перевезуть до Львова?

– Король Данило не був вигнанцем. Холм був його столицею, яку він заснував і любив. Львів був заснований його сином Левом Даниловичем. Про це свідчать усі джерела (заснування міста королем Данилом просто невдала гіпотеза історика І.Шараневича, яка досі гуляє по довідниках і, навіть, деяких підручниках). Данило Галицький хотів бути похованим у Холмі у збудованій ним церкві святої Богородиці, якій подарував знамениту чудотворну ікону Холмської Богоматері – шедевр візантійського мистецтва кінця ХІ – початку ХІІІ ст. до речі, ця ікона нині зберігається у Луцьку у Волинському краєзнавчому музеї.

Розмовляла

Анна Микитин.