Багато полеглих героїв визвольних змагань ще залишаються невідомими. Одним із таких є старший булавний УПА “Вітер”, який після демобілізації з Української Повстанської Армії виконував обов’язки кущового провідника Організації Українських Націоналістів. У підпільному звіті Миколаївського надрайону ОУН про його смерть є таке повідомлення: «21.4.48 р. на присілку Бобрівки (с. Красів) наткнулися повстанці на большевиків, внаслідок чого впав ст. вістун Вітер».

Посмертно його було підвищено до ступеня старшого булавного, а районний провід до родини “Вітра” у с.Красів відправив листа, який наводимо повністю:
«До в.п. Родини сл. п. булавного Вітра в с. Красів
Ділимося з вами сумною вісткою, що Ваш син, сл. п. булавний Вітер, на посаді кущового провідника ОУН, згинув геройською смертю в нерівній боротьбі з московсько-большевицькими окупантами.
Своєю посвятою і працею в революційному підпіллі та відданістю Справі Він доказав вірність Ідеї Самостійности України, за якої здійснення по-лицарськи боровся і по-геройськи віддав за неї життя. Кров Його невинна зродить нових борців-месників, які пімстять його смерть.
З причини так великої для Вас втрати, висловлюємо Вам своє глибоке співчуття. Не плачте і не сумуйте, а будьте горді з того, що Ви виховали Сина-Революціонера, який не пожалів свойого юного життя, а склав його на жертівнику Батьківщини – України за краще її завтра. Дух Його кличе вас не попадати в зневіру, а дальше бути вірним Справі, за яку він боровся.
Слава героям, які впали в боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу.
Слава Україні – Героям слава!
Районний Провід Організації Українських Націоналістів. Квітень, 1948 р.»
Із радянських документів відомі деякі подробиці загибелі “Вітра”. В оперативному повідомленні МГБ зазначалося: «21 квітня 1948 р. с.Красів (квадрат 0082 карти 1:10000) оперативно-військовою групою на чолі з оперуповноваженим РО МГБ Шивановим було виявлено і при спробі сховатися убито бандита, особа якого не встановлена. Вилучено: автомат – 1, пістолет – 1, патронів – 6».
У документах Львівської воєнної округи УПА “Буг” зафіксовано, що навесні 1946 р. старший вістун “Вітер” служив у чоті командира “Осики” (Володимир Коростіль) з сотні “Непоборні”. Цей підрозділ діяв у тактичному відтинку (ТВ) №14 “Асфальт”, який охоплював терен сучасних Городоцького, Миколаївського, Пустомитівського районів та деяких суміжних теренів. У реєстрі про “Вітра” подано таку інформацію: “ст. віст. Вітер, роджений 1927 р., 7 класів народної школи, 2 класи дентистичних курсів, член ОУН від 1942 р., здоровий, вільний, ідейний, бойовий”. Наказом штабу ВО “Буг” ч. 21 від 5 вересня 1946 р. старший вістун «Вітер» з ТВ 14 було нагороджено Бронзовим Хрестом бойової заслуги.
За місцем смерті можна припускати, що “Вітер” може бути жителем Красова Степаном Михайловичем Герусом, 1927р. н., який загинув у бою на хуторі Бобрівка поблизу Красова.
Звертаємося до жителів Красова та навколишніх сіл з проханням допомогти встановити прізвище, ім’я, дату народження і місце поховання старшого булавного «Вітра» або підтвердити наше припущення.
Володимир Мороз.
Роман Сколоздра.