Продовжуючи дослідження життя і діяльності Івана Проціва-«Рибака» - особистого охоронця Головного командира УПА Романа Шухевича-«Чупринки», 13 травня його племінники Ігор та Іван Проціви, а також автор цієї статті, здійснили поїздку в с. Августівку Козівського району Тернопільської області.

Вони побували у криївці, облаштованій в господарстві місцевого станичного ОУН Петра Когута, рідного брата Івана Когута–«Бродича», командира боївки особистої охорони Р. Шухевича. Мали кілька зустрічей з місцевими старожилами, зокрема, Ольгою Вовк-Шумінською, 1943 р.н., та Іваном Бортником, 1929 р.н. Від них чимало дізналися про обставини загибелі «Рибака».

Іван Бортник у 1945 р. проживав по сусідству через одне господарство до хати П.Когута, де знаходилася криївка Р. Шухевича. Зрозуміло, що ні він, ні інші односельчани про це не знали. Удосвіта 15 серпня 1945 р. шістнадцятирічний Іван пас корови неподалік своїх городів. Несподівано побачив довгий стрій облавників. Пізніше стало відомо, що вони прибули з Козівського, Бережанського і Зборівського районів. Попереду йшла дівчина і вела облавників до господарства П. Когута. Тут «гості» влаштували три кільця оточення. Дівчина, а це була зв’язкова від Р. Шухевича до Дмитра Маївського («Тараса», «Косара») Марія Римик («Маруся», «Наталка», 1915 р.н., родом зі с. Біла Чортківського району Тернопільської області), яку енкаведисти заарештували під виглядом Служби безпеки ОУН, показала криївку, де мав перебувати Р. Шухевич зі своїми охоронцями. Енкаведисти відразу за хатою почали металевими щупами пробивати землю, а тоді викопали два поперечні рови, в яких наткнулися на перекриття проходу до криївки.

Облавники запропонували підпільникам здатися. Один з них – Михайло Рижий («Чад», 1921 р.н.), здався. На нього накинули плащ-намет і повели до хати, де, напевно, влаштували «активний допит». «Рибак» відмовився здатися. Він спалив підпільні документи, порозбивав технічні прилади. Тоді вистрілив з німецького «шмайсера». Пролунали три постріли. Кулі вийшли через потилицю, повністю розірвавши її. Облавники зв’язали шнурами станичного П.Когута і опустили в криївку. Потім вони витягнули тіло «Рибака», зняли з нього одяг і наказали трьом місцевим жителям поховати його на цвинтарі. Оскільки люди відмовилися ховати голу людину на цвинтарі, то один енкаведист взяв верето з хати. Августівчани зав’язали тіло «Рибака» у верето, завезли возом на цвинтар і там поховали неподалік церкви.

Ольга Вовк-Шумінська розповіла, що в 1945 р. у селі було вбито чотирьох підпільників, серед них і «Рибака». Про його смерть і місце поховання їй розповів її батько – Микола Шумінський, який деякий час був головою сільської ради в Августівці. Пізніше на могилі «Рибака» було встановлено березовий хрест, а потім – дубовий, який зберігся до нашого часу.

Коли ця стаття була вже готова до друку, відомий дослідник визвольного руху ОУН і УПА Володимир Мороз надіслав два документи з 1945 р. У першому з них, написаному в підпіллі, повідомлялося : «Згинули: … 2) Рибак-Проців Іван, Надітичі, Стрийщина. 14.8.45р.(рано), застрілився в криївці в Августівці». Другий документ – це довідка на керівника бюро Центрального проводу ОУН та головнокомандуючого УПА Р. Шухевича, яку підготував 22 березня 1947 р. начальник відділу управління 2-Н МГБ УРСР капітан Винниченко. У ній серед іншого повідомлялося: «У квітні місяці 1945 року Шухевич разом з «Чадом», «Бистрим» і «Артемом» знаходився в Бишківському лісі, Козівського району, де протягом 3-х днів з «Чадом», «Артемом» і «Рибаком» жив у с.Августівка Козівського району в криївці Когута Петра, звідки з «Артемом» поїхав у с.Бишки Козівського району. 15 серпня 1945 року криївка в будинку Когута при проведенні операції викрита, в якій знаходились «Чад» і «Рибак». «Чада» захопили живим, а «Рибак» застрелився. Шухевича в цей час в криївці не було».

Племінник «Рибака» Ігор Проців розпочав підготовчі роботи з будівництва пам’ятника на могилі свого стрика.

Роман

Сколоздра.