16. Забутий поет

Петро Терлецький.

Кілька місяців 1686 р. у Львові, де російське посольство чекало на прийом короля Яна ІІІ Собєського, були для Чижинського заповнені різноманітними зустрічами, в ході яких він вербував агентів для московської розвідки або просто черпав різноманітну інформацію.

Детальніше...

14. Війтівство

(Продовж.)

...У 1672-1677 р. р. Миколаїв також постраждав під час турецько-татарських війн, і Варшавський сейм 1677 р. визнав ці землі “з грунту майже зруйновані” та знову звільнив їх від податків.

Детальніше...

14. Війтівство

У землях Речі Посполитої магдебурзьке право мало ряд особливостей. Війт, який очолював міський суд (лаву) та міське ополчення, не обирався, а призначався королем чи державцем.

Детальніше...

13.Остророги

З 1618 р. дроговизькими старостами стали відомі магнати Остророги: коронний підчаший і познанський воєвода Ян Остророг (у 1618-1622), його син Микола (1622-1651) і внуки Микола (1651-1659) та Андрій (1659-1685).

Детальніше...

12. Міські цехи

...Всьому братству є такий наказ: той, який би спіймався, що таємно смів речі виготовляти [цехові правила не дозволяли брати більше замовлень ніж це було встановлено братством – Л.В.], мають в братстві скарати того майстра фунтом воску.

Детальніше...

12. Міські цехи.

У середні віки і ранньомодерну добу у європейських містах всі професії від шевців та кравців до нотаріусів та лікарів (цирульників, як їх тоді називали) були об’єднані в цехи з метою захисту монополії ринку.

Детальніше...

10. “Дезидерати вольності”

Магдебурзьке право робило не тільки міщан, але і саме повітря міста вільним. Однак за цю вольність потрібно було боротися.

Детальніше...

0a5d70659361ece76507a98cedcefb1f XL9. Давні храми Миколаєва

Найстарша з них церква св.Миколая архієпископа Мірлікійського стояла вже на початку 1570 рр. У 1577 р. від цієї парафії відділилася Святоюрська парафія. Ця перша дерев’яна церква простояла до 1733 р., коли на її місці була зведена нова триверха церква, “гонтами крита, з двома більшими і чотирма меншими вікнами”, освячена роздільським деканом о.Іваном Левинським і описана у візитаціях о.Івана П’ясецького за 1740 р. та о.Миколи Шадурського за 1764 р. Біля церкви були дзвіниця з трьома дзвонами та цвинтар. У 1740 р. священиком був о.Теодор Гамайда, якого потім заступив о.Іван Левицький. У 1784 р. парохом вже був о.Микола Конашевич, який помер 16 січня 1794 р.

Детальніше...

99a55ddf297fe1c0e5cd25b32402e97a XL9.Давні храми Миколаєва

Сам католицький костел св.Миколая у Миколаєві схожий на храм св.Флоріана у Шаргороді. Він будувався у той же час зодчими кола канцлера Я.Замойського, до якого був близьким Себастьян Чешек. Після смерті Себастьяна Чешека костел добудовував майстер Войтех, який розписався у міському протесті 7 серпня 1618 р. Схоже, що цим майстром Войтехом був знаменитий львівський зодчий Войтех Капинос Молодший на прізвисько Зичливий (1577 – після 1655), скульптор та зодчий, який разом з батьком та Себастьяном Чешеком був членом львівського цеху (з 1601 р.).

Детальніше...

7. Марина Мнішек

На початку XVII ст. Юрій Мнішек підтримав самозванця, який видавав себе за молодшого сина московського царя Івана Грозного – Дмитрія.

Детальніше...