Недавно мені в руки потрапили документи, що стосуються діяльності «Просвіти» в Черниці, - звіти про її діяльність у 1899,1910,1931 роках. Було цікаво мені як історику прочитати ці документи. Я дізналася, що наші недалекі предки навіть у складних умовах ополячення цікавилися новинками рідної культури, багато читали.

Детальніше...

Про керівника мережі ОУН Онуфрія Тріля, загиблого в бою із енкаведистами в урочищі Смикова, що поблизу Великої Горожанни, та похороненого на місцевому цвинтарі, старожили розповідають як про великого патріота. У тому далекому 1945-му таких націоналістів поважали не тільки за їхні погляди, а й за готовність боротися за суверенність рідної землі до останнього подиху… Таку ж самопожертву українського народу спостерігаємо й нині, коли на східні землі України преться господарювати озброєний до зубів російський окупант...

Детальніше...

fdc2f764cb7f3c78b484ffd83aea24e2 XLУ Піддністрянах (сусідує зі Станківцями) на цвинтарі є висока могила з пам’ятною стелою. На ній викарбувані імена вісімнадцяти воїнів УПА – уродженців нинішніх Миколаївського і Жидачівського районів. Вони загинули у цьому селі 13 жовтня 1944 року. Відтоді і донедавна достеменно не було відомо (існувало чимало припущень) про обставини та причини цієї трагічної події. Досліджуючи її більше 20 років, нещодавно мені таки вдалося скласти власну правдоподібну версію того, з чиєї вини поклали свої голови молоді патріоти тодішнього Ходорівського району.

…Трапилося це на господарці Степана Довбенька. Там був бункер, у якому і полягли повстанці у жовтні 1944-го. Донька господаря тоді працювала секретаркою у Ходорові. Там Ольга познайомилася з молодим лейтенантом НКВС.

Детальніше...

f59841cb9017648e0237919efc47e0ee XL20 серпня минуло 70 років від дня трагічної смерті вірного сина України - Юрія Липи, кого свідомо, жорстоко та підступно вбили та замучили офіційні функціонери советской власти. Так Московія (під цією назвою автор має на увазі всю Московію, як царську Росію, так і советську імперію зла, а також сьогоденну московську комуно-фашистську, імпералістично-шовіністичну Російську федерацію) розправилася ще з одним своїм противником, із відважним та шляхетним борцем за самостійну соборну Українську державу. Загалом, підступність, підлість, дикість, цинізм та злочинність були та є знаряддями політики російського великодержавного імперіалізму у його стремлінні до поневолення народів, загарбання чужих земель та світового панування, і він, цей великодержавний шовінізм, не зупиниться ні перед ніяким злочином, свідками якого ми є сьогодні.

Детальніше...

1ad1d30c85154d4fa5d38162121a09a7 XL100 років тому - 6 серпня 1914 р. – було створено Легіон Українських Січових Стрільців, що ознаменувало відновлення збройної боротьби за волю України. Січові стрільці зуміли за незначний час перетворити Легіон у добре вишколену, фактично українську військову структуру з національною символікою, власними одностроями й відзнаками, а також українською офіційною мовою та українською термінологією. Це були перші військові формування українців після знищення українських козацьких полків Катериною II, і вони стали зародком майбутньої армії, а героїзм та самопожертва юнаків та дівчат стали прикладом наступним поколінням борців.

Детальніше...

(Закінч. )

Версію про те, що хтось доніс на наших трьох командирів в МДБ, можна вважати помилковою. У цьому переконався, аналізуючи наявні зведення МДБ та інші джерела. Але так чи інакше, трагедія 3 березня була надто болючою раною не тільки для підпілля ОУН Ходорівщини, але й, у цілому, для визвольного руху. Адже загинув кращий керівний склад районного проводу.

Детальніше...

91-річна Софія Краївська продовжує розповідь: “...Але через тиждень мене забрали до Ходорова в управління МДБ. Завели у кабінет, де сиділи п’ятеро військових. Серед них і Мішка Фітьо. «За ким жалобу носиш?» - запитали. А далі цікавилися братом. Я казала, що востаннє бачилася з ним ще у 1939 році. «А впізнати його зможеш?». «Не знаю, наскільки він змінився.

Детальніше...

(Продовж. )

Розповідь Софії Краївської: “...На околиці мене наздогнав невідомий чоловік і застеріг: «Дівчино, куди ти ідеш, ліс обступлений від Малехова». Тоді я ще й не знала про таке село. Попри пересторогу вирішила зробити ще кілька кроків. Аж раптом почула шум поруч у чагарнику. Звідти вибігло шестеро хлопців. А серед них і Василь.

Детальніше...

(Продовж.)

Василь Краївський, побачивши нас за столом із випивкою, обурився: «Ваш поступок не гідний української молоді. Щоби я вас не стидив перед «Просвітою», церквою і громадою, моя сестра Софія і всі присутні понесуть за це моральну кару – будете возити шутер (бити поклони чолом до порога)».

Детальніше...

5108b0ca2eed78054d2975cb63791f3e XLРядовий галичанин у боротьбі за незалежність України у лавах ОУН за польської, німецької та більшовицької окупацій пройшов шлях справжнього патріота. Від початку збройного спротиву 40-50-х років очолював відповідальні ділянки у підпіллі на теренах Ходорівської, Бібрецької округи. Часто перебував у лісах Миколаївщини, де базувався крайовий провід ОУН... Загинув у нерівному бою із московітами-ворогами.

Василь Краївський народився у 1916 році (село Загірочко поблизу Ходорова). Його батьки, Купріян та Ганна, займалися сільським господарством. Жили не надто заможно, але у злагоді. У 1918 р. у них народилася дочка Ганна, а у 1922 р. – наймолодша Софія. Через рік батько раптово захворів і помер. Василькові тоді було лише 7 років. Мати, залишившись удовою, ледве зводила кінці з кінцями. А хлопчина, як найстарший серед дітей і єдиний тепер у родині чоловік, у всьому їй допомагав. І по господарству порався, і за меншими сестрами доглядав…

Детальніше...