Недавно мені в руки потрапили документи, що стосуються діяльності «Просвіти» в Черниці, - звіти про її діяльність у 1899,1910,1931 роках. Було цікаво мені як історику прочитати ці документи. Я дізналася, що наші недалекі предки навіть у складних умовах ополячення цікавилися новинками рідної культури, багато читали.

У звіті за 1899 р., який, до речі, називався «справозданє», йдеться про те, що членами «Просвіти» були 66 осіб: 41 чоловік, 15 хлопців і 10 дівчат (на жаль, участі заміжніх жінок не зафіксовано). З них лише 40 були письменними. При «Просвіті» була бібліотека на 500 книжок, зокрема, це були такі: «Віче господарське», «Як русини стали християнами», «Рільничі досвіди», «Про годівлю худоби», «Знесення панщини», «Як годувати малих дітей», «Руханковий спорт», багато оповідань, а також драми «Жидівка- вихрестка», «Нещасне кохання», «Сватання на Гончарівці», «Батькова казка» та багато інших.

Читальня при «Просвіті» передплачувала часопис «Свобода», а також отримувала безплатно «Народний часопис», який виписав для читальні отець Василь Кузьмич - парох Черниці і Пісочни. При «Просвіті» була крамниця, заснована в 1898 році з капіталом 180 злотих і знаходилася в хаті господаря Стефана Шведа. Крамницю вела читальня разом з церквою. А ще була «Каса позичкова», адже на той час у Галичині розвивався кооперативний рух (під керівництвом української інтелігенції, з метою допомогти українським селянам стати на ноги і знешкодити лихварів). Також до «Просвіти» належав громадський шпихлер (склад), в якому знаходилося збіжжя, що збиралося в громаді для підтримки бідних сімей. Цей звіт склали голова «Просвіти» Теодор Панчак і писар Михайло Жолінський.

Наступний звіт був складений після загальних зборів «Просвіти» в 1910 році (він так і називався). Головою на цей час був Стефан Швед, а писарем – той же Михайло Жолінський. Членів «Просвіти» було 55, з них 45 чоловіків і 10 хлопців, письменних - 35. Виписували газету «Свобода». У бібліотеці було 305 книжок. За останній рік прибуло 15 книжок. Крім шпихлера, читальня мала «кавалок» города. На той час ні драматичного гуртка, ні хору в Черниці не було.

Звіт за 1931 рік більш детальний і називається «звідомлення». На той час, як вказано, у Черниці проживали 1000 осіб, з них 750 - українців. Головою «Просвіти» був Василь Швед, секретарем - Іван Панчак, скарбником - Іван Шайгец, бібліотекарем - Василь Грещук. Більшість членів «Просвіти» були молодими людьми віком до 40 років. Але мене здивувало те, що в ревізійній комісії першим членом був Стефан Швед, якому на той час було 80 років. Мабуть, саме він багато років керував черницькою «Просвітою».

Читальня працювала щоденно, завжди тут були молоді люди. Членів було 38. Усі платили внески: дорослі - 2 злотих, молодь – 1,5. Бібліотека працювала в неділю. На жаль, на той час у ній було тільки 48 книжок. Виписували часопис «Новий час». Книжки купували за гроші з танців чи інших забав. При «Просвіті» вже був театральний гурток, який давав 5 вистав протягом року. Все майно читальні становило 120 злотих і знаходилось у приватному будинку.

Ще при «Просвіті» була сільськогосподарська споживча кооператива. У селі також було «Руське товариство Св.Володимира», яке, за деякими даними, організував отець Кузьмич, який був москвофілом. Загалом Черницька «Просвіта» діяла активно. До речі, на той час у сусідніх селах Київці й Надітичах «Просвіти» не було. У 1931 році до учительської гімназії вислано двох учнів і одного - до ремісничої школи.

Ярослава Хлоп’яча,

учитель історії

Черницького НВК

Залиште ваші коментарі

Залишити коментар як гість

0
  • Коментарі не знайдено