ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА РАДА

XХІV сесія VI скликання

РІШЕННЯ № 789

від 18 червня 2013 року

Про звернення до Верховної Ради України

щодо прийняття постанови

"Про підготовку та відзначення 70-річчя створення

Української Головної Визвольної Ради"

Відповідно до статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з метою належної підготовки та відзначення 70-річчя створення Української Головної Визвольної Ради, враховуючи ініціативу депутата обласної ради В. Сагана, Львівська обласна рада

ВИРІШИЛА:

1. Звернутися до Верховної Ради України з проханням прийняти постанову "Про підготовку та відзначення 70-річчя створення Української Головної Визвольної Ради" (звернення додається).

2. Контроль за виконанням рішення покласти на голову обласної ради.

Голова обласної ради

Петро КОЛОДІЙ

ЗВЕРНЕННЯ

до Верховної Ради України щодо прийняття постанови

"Про підготовку та відзначення 70-річчя створення

Української Головної Визвольної Ради"

У 2014 році відзначатиметься 70 років із дня створення Української Головної Визвольної Ради.

11 - 15 липня 1944 року поблизу с. Сприня на Самбірщині почав свою роботу Перший Великий Збір Української Головної Визвольної Ради (УГВР), у якому взяли участь представники всіх регіонів і політичних сил тодішньої України в кількості 25 осіб.

15 липня 1944 року Головою Президії (Президентом) Української Головної Визвольної Ради було обрано Кирила Осьмака (1890 - 1954) – колишнього члена Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР), діяча Української Центральної Ради.

Збір проходив під головуванням Р. Волошина і секретаря М. Дужого. Члени Збору проголосили себе тимчасовим українським парламентом і прийняли назву Української Головної Визвольної Ради.

На Зборі було розроблено і прийнято програмні документи: "Тимчасовий устрій УГВР", "Платформа УГВР" та "Універсал УГВР". Практично їх можна вважати законодавчими актами конституційного характеру.

"Тимчасовий устрій УГВР" визначав основні засади побудови, завдання, структуру цього органу, компетенції Великого Збору, Президента і Президії УГВР, його виконавчого органу – Генерального секретаріату, Генерального суду, Контрольного секретаріату та Контрольної колегії.

Великий Збір обрав віце-президентів УГВР – В. Мудрого, о. І. Гриньоха, І. Вовчука; членів президії – З. Пеленського, М. Прокопа, Д. Ребет. Головою Генерального секретаріату УГВР і генеральним секретарем військових справ став Р. Шухевич; генеральним суддею – Я. Біленький; секретарем внутрішніх справ – Р. Волошин; секретарем закордонних справ – М. Лебідь; головою бюро інформації – Й. Позичанюк.

Головні політичні та соціальні ідеї національно-визвольної боротьби українського народу були визначені у "Платформі УГВР". Серед них найбільш важливі: "забезпечення народно-демократичного способу визначення політичного устрою в українській державі шляхом загального народного представництва", "забезпечення свободи думки, світогляду й віри", "забезпечення громадянських прав усім національним меншостям на Україні" та ін.

Великий Збір ухвалив текст присяги вояків Української Повстанської Армії і постановив, що місцем перебування Української Головної Визвольної Ради є українські землі, а за кордон можуть виїжджати тільки окремі члени з конкретним дорученням.

Основне завдання УГВР – об’єднати і координувати дії всіх самостійницько-визвольних сил українського народу на землях України та поза ними для національно-визвольної боротьби проти будь-яких ворогів українського народу за створення Української Самостійної Соборної Держави і репрезентувати перед зовнішнім світом волю українського народу.

Однією з найбільш масштабних акцій національно-визвольного руху, що проводилися під егідою УГВР, став бойкот виборів до Верховної Ради СРСР (10.02.1946) та Верховної Ради УРСР (09.02.1947).

Велике значення мала діяльність підпілля під керівництвом нелегального парламенту й уряду, спрямована на захист Української Греко-Католицької Церкви.

Широку діяльність розгорнула УГВР у пропагандистському напрямку через своє Бюро інформації. Спочатку його очолював Й. Позичанюк ("Шугай"), а потім П. Федун ("Полтава").

Офіційними виданнями були "Вісник УГВР" (1944 - 1945), бюлетень "Бюро інформації УГВР" (9 випусків, 1948 - 1951), також видано 1 випуск часопису "Самостійність" (1946).

У жовтні 1949 року УГВР, УПА й ОУН видали "Звернення Воюючої України до всієї української еміграції" з закликом активізувати визвольну справу за кордоном.

Після загибелі Р. Шухевича (1950) Генеральний секретаріат очолив Василь Кук, він перебував на цій посаді до арешту (23.05.1954).

Діяльність УГВР припинилася з арештом В. Кука – останнього командира УПА та Генерального секретаря УГВР.

Після проголошення незалежності України у с. Сприня Самбірського району Львівської області, де знаходилася лісничівка, було встановлено пам’ятний знак, щороку проводяться масові вшанування державотворчого чину УГВР. У цих заходах беруть участь представники влади, політичних партій та громадських організацій, ветерани національно-визвольної боротьби – вояки ОУН і УПА, місцеві мешканці, патріотична громадськість з усієї України.

Українська Головна Визвольна Рада засвідчила спроможність націоналістичного збройного підпілля розпочати державне будівництво, готовність для досягнення цієї мети йти на співпрацю з іншими політичними середовищами та країнами.

Враховуючи вагомий внесок Української Головної Визвольної Ради у державотворення українського народу, Львівська обласна рада звертається із проханням прийняти постанову "Про підготовку та відзначення 70-річчя створення Української Головної Визвольної Ради".

Прийнято на XXV сесії

Львівської обласної ради

VI скликання

18 червня 2013 року